РИЗИ, ЗЕЙ,
Ризи, зей, ж. мн. Родъ сбитаго изъ бревенъ деревяннаго желоба, по которому гуцульськіе древорубы спускаютъ съ горы внизъ срубленныя деревья. Шух. І. 178.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 16.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
РИЗКА, КИ, →← РИЗЗЯ, ЗЯ,